Петриківскький розпис - це давнє мистецтво українського народу, відоме ще з кінця XVIII століття. В ті часи, це село було козацьких зимівником, а отаманом Запоріжської січі був Петро Калнишевський, який прославився при розгромі шведів під Полтавою. Він мав не тільки хоробру вдачу, а і неабиякий хист до малювання. Отаманом збудував церкву, заснував село, а так , як люди надзвичайно любили його і ласкаво називали батько Петрик, то і село називали Петриківка. Своє вміння Петро Калнишевський передавав односельцям, і з того часу почали малювати дорослі і діти. Кращі традиції передавались з покоління в покоління і так дійшли і до нашого часу. Як кожне мистецтво, петриківський розпис удосконалювався і розвивався майстрами петриківського розпису. Кожен вносив щось своє, нове та неповторне, доносячи до людей красу навколишнього світу та чарівний світ людської фантазії.